Утеплення мансарди

З тих пір, як у 1630 році французький архітектор Франсуа Мансар вперше використовував горищне< i> простір під скатним дахом для житлових і господарських цілей, слово “мансарда” міцно узвичаїлося європейців. Досить довго мансарди були житлом для найбідніших верств населення, які страждали взимку від холоду, а влітку – від спеки. І лише з появою нових будівельних ідей та технологій з’явилася можливість підтримувати у горищних приміщеннях комфортні умови незалежно від температури на вулиці. Ось тоді мансарди і стали улюбленим способом розширити житловий простір навіть у найзаможніших верств населення.

 Для України з початком ринкових реформ переобладнання під житлові та офісні приміщення горищ, що не використовуються, стало досить популярним способом розширити використовувані площі при порівняно невеликих матеріальних витратах. Для цього добре підходять і реконструйовані будівлі дореволюційної споруди, і численні «хрущовки», не кажучи вже про котеджі та дачні будиночки.

Для спорудження мансардних поверхів вибирають легкі матеріали, оскільки власна вага конструкцій повинна бути мінімальною, щоб зменшити навантаження на конструкції будівлі нижче.

Тому найбільш популярна відповідним чином оброблена деревина (масив дерева або клеєний брус з антисептичним просоченням) або тонкостінний холодногнутий металевий профіль.

Покрівельне покриття також виконується з легких матеріалів – наприклад, металочерепиці і т.п. Досить важкі глиняна та цементно-піщана черепиці або листові метали (наприклад, мідь чи оцинкована сталь) використовуються лише в тих випадках, коли необхідно зберегти стиль вже існуючої забудови.

Враховуючи наш клімат, проблема підтримки комфортної температури у вітчизняних мансардах стоїть набагато актуальніше, ніж у країнах Європи. Які ж теплоізоляційні рішення дозволяють перетворити холодне горище на затишні житлові кімнати?

Тепло під самим дахом

Мансарда втрачає тепло інтенсивніше, ніж нижні поверхи, тому що має велику загальну поверхню зіткнення із зовнішнім середовищем. Тому ретельне утеплення тут особливо важливе. Запорукою ефективної та довговічної теплоізоляції мансарди є два правила:

• створення безперервного контуру утеплення по всьому периметру приміщення;
• забезпечення надійної гідро- та пароізоляції навколо шару теплоізоляції, а також її вентиляції.

При проектуванні теплоізоляції варто враховувати відразу кілька важливих моментів. По-перше, тепле повітря піднімається вгору, тому температура повітря під стелею в середньому на 2 ° С вище, ніж посередині висоти приміщення. При однаковій теплоізоляційній здатності стін та покрівлі втрати тепла через останню завжди будуть більшими, що обумовлено великим перепадом температур між зовнішньою та внутрішньою поверхнями покриття мансарди. Крім того, вміст вологи теплого повітря зазвичай вище, ніж холодного, тому конденсат на стелі верхнього поверху може утворюватися при більш високих температурах, ніж на внутрішній поверхні стіни. Ось чому до теплозахисту покрівельних покриттів пред’являються більш жорсткі вимоги, ніж зовнішні стіни.

Нормування теплозахисту огороджувальних конструкцій, до яких належать і покрівлі, проводиться відповідно до СНиП 23-02-2003 “Тепловий захист будівель” з урахуванням середньорічної температури повітря і тривалості опалювального періоду район будівництва. Наприклад, для Києва опір теплопередачі покрівельних покриттів має бути не менше 4,7 м ²°С/Вт, а для Півдня України – 3,54 м²°С/Вт .

Які теплоізолюючі матеріали можна застосовувати для утеплення мансард? Оскільки йдеться про ізоляцію житлових приміщень, то поряд з такими очевидними параметрами для теплоізоляційних матеріалів, як коефіцієнт теплопровідності та щільність, потрібно враховувати пожежну та паропроникність.

На думку багатьох фахівців, оптимальним вибором для утеплення ненавантажених конструкцій можуть бути плити з кам’яної вати щільністю 30-40 кг/м^{3. Будучи негорючими і паропроникними, вони характеризуються також стійкістю до деформацій і малим водопоглинанням. Все це дає гарну гарантію того, що утеплювач виконуватиме своє завдання багато десятиліть. Підраховано, що для умов середньої смуги України (нормативне значення опору теплопередачі 4,7 м2°C/Вт) необхідна товщина кам’янистого утеплювача в 200-250 мм, а для південних регіонів країни, наприклад Миколаєва (нормативний термоопір 3,54 м2°С/Вт), достатньо 160-180 мм. Наприклад, пінополістирольні плити для утеплення мансард підходять погано, оскільки цей матеріал пожежонебезпечний і непроникний для пари.}

Теплоізоляція скатів

Скатна покрівля, під якою знаходиться мансардне приміщення, підтримується конструкцією, що складається з обрешітки, що безпосередньо підтримує покрівельне покриття, і крокв, що передають навантаження на несучі стіни будівлі.

Система крокв, як правило, встановлюється з кроком 600 -1000 мм (залежно від навантаження покрівельного покриття). У такому випадку плити з кам’яної вати можна встановлювати в розпір між кроквами. Але якщо висота їх перерізу менше, ніж розрахована товщина шару, що утеплює, до кроквяних ніг на шурупах або цвяхах прикріплюють дерев’яні бруски. У цьому випадку один шар теплоізоляційного матеріалу розташовується між кроквами, а інший між брусками, причому бажано, щоб плити встановлювалися з перекриттям горизонтальних швів нижче плит. Для видалення вологи, яка потрапила з якихось причин у підпокрівельний простір, між шаром утеплювача та покрівельним покриттям необхідний повітряний зазор. Його ширина залежить від профілю та матеріалу покриття. У разі використання профільованих листів з оцинкованої сталі, черепиці, металочерепиці та інших хвилястих листів товщина повітряного прошарку повинна становити не менше 25 мм. При влаштуванні покрівлі з плоских листів (азбестоцементні листи, оцинкована сталь, м’яка бітумна черепиця, рулонні матеріали) необхідна товщина – не менше 50 мм. Для створення струму повітря у вентиляційному зазорі передбачаються отвори на різній висоті (під скатом і під ковзаном), щоб створювався перепад тисків.

Втім, потік повітря у вентзазорі може видувати тепло з шару утеплювача і навіть руйнувати його. Тому рекомендується передбачити шар вітрозахисного паропроникного матеріалу. При зведенні нового будинку вітрозахисну плівку укладають поверх кроквяних ніг і прикріплюють за допомогою дерев’яних брусків. А при влаштуванні мансарди на існуючому горищі вітрозахисні полотнища кріпляться до існуючих крокв дерев’яними рейками, цвяхами, скобами або клеєм з нахлестом 150-200 мм.

Пристрій пароізоляції

Важлива проблема при утепленні скатів – це пристрій пароізоляційного шару для запобігання проникненню водяної пари з житлових приміщень в підпокрівельний простір. Як відомо, вологість теплого внутрішнього повітря зазвичай вища, ніж холодного зовнішнього, тому дифузія водяної пари спрямована з приміщення назовні. Покрівельне покриття є гідроізоляційним шаром, що погано пропускає водяні пари і сприяє утворенню конденсаційної вологи з внутрішньої (нижньої) сторони покрівлі. Різниця зовнішніх і внутрішніх температур може призвести до випадання конденсату на нижній поверхні покрівлі та на елементах решетування. Наслідком цього можуть стати передчасне руйнування несучої конструкції, погіршення теплоізоляційних властивостей утеплювача, патьоки на стелі тощо.

Враховуючи все вищевикладене, теплоізоляційний шар необхідно захищати пароізоляційним матеріалом (поліетиленовою плівкою або спеціальною мембраною), розташувавши його з внутрішньою (теплою) сторони плит. Полотнища укладають з перехлестом в 150-200 мм і кріплять до крокв або брусків тонкими дерев’яними рейками. При цьому важливо створити герметичний шар.

Деякі теплоізоляційні матеріали вже мають основу з фольги (кашировані), спеціально призначену для забезпечення пароізоляції покрівлі. Такі матеріали укладають фольгою у бік приміщення.

Тільки після завершення всіх перерахованих процедур по утепленню скатів можна починати обробку приміщення. Зсередини мансарда облицьовується гіпсокартонними листами, фанерою, дошками або вагонкою, які кріпляться до дерев’яних брусків або металевих профілів, встановлених з внутрішньої сторони кроквяних ніг.

Якщо плита утеплювача замість звичайної пароізоляційної плівки забезпечена фольгованою тепловідбиваючою пароізоляцією, оздоблювальний матеріал кріплять на невеликій відстані (2-5 см) від фольги. Таким чином, можна ще трохи зменшити тепловтрати.